Пожежа являє собою процес неконтрольованого горіння, зумовлений хімічною екзотермічною реакцією окислення речовини, що супроводжується принаймні одним із трьох факторів: полум'ям, свіченням, виділенням диму. Для виникнення пожежі потрібна наявність трьох складових: пального речовини, кисню та джерела запалювання.
При експлуатації дерев'яного будинку можливе займання деревини від відкритого вогню (полум'я або іскри), так і можливого самозаймання від випадкового теплового джерела.
Самозаймання деревини спостерігалося при нагріванні деревини до температури 166 °С через 20 год;- При температурі понад 125 °С випаровується волога, деревина розкладається з виділенням летючих (горючих) речовин;
- При температурі понад 210 °С та наявності відкритого вогню відбувається запалення летких речовин;
- При температурі 260 °С відбувається тривале та стійке горіння летких речовин;
- 330 °С — температура займання деревини;
- 450 °С — стійке полум'яне горіння деревини, що переходить у процес обвуглювання з температурою поверхні до 900 °С.
За наявності відкритого вогню та температури нагрівання деревини більше 200 °С мають місце термічне розкладання та займання її при 240 — 290 °С. Тому при експлуатації дерев'яних конструкцій повинні бути забезпечені пожежобезпечні умови ізоляції при нагріванні, щоб тривала температура не перевищувала 50 °С.
Розвиток пожежі в приміщеннях відбувається в результаті поступового розповсюдження вогню по конструкціях, матеріалах оздоблення та обладнання, що знаходяться в приміщенні. Визначальну роль цьому процесі грають займистість матеріалів і поширення полум'я поверхнею. Руйнування дерев'яних конструкцій при пожежі настає від двох факторів: вигоряння (перекутування) деревини та зменшення площі поперечного перерізу елемента, внаслідок чого знижуються характеристики міцності внутрішніх шарів деревини при нагріванні що призводять до обвалення конструкції. Вогнестійкість зовнішніх дерев'яних конструкцій залежить від величини прикладеного навантаження та розмірів поперечного перерізу.
Обробка деревини антипіренами помітно збільшує опір матеріалу від займання. При нагріванні вони розкладаються з виділенням великої кількості негорючих газів, які відтісняють повітря від поверхні деревини або плавляться та покривають її поверхню вогнезахисною плівкою, що припиняє доступ кисню. При визначенні межі вогнестійкості дерев'яних конструкцій, захищених від впливу вогню, слід враховувати час, необхідний для руйнування вказаного захисту.
Задані властивості засобів вогнезахисту деревини забезпечуються лише за повного дотримання технології та умов нанесення. Правильність та дотримання технології нанесення засобів вогнезахисту деревини забезпечується за рахунок дотримання витрати матеріалу та контрольного тонування вогнезахисного складу.