Штакетний паркан металевий

Популярність парканів з металу обумовлена ​​відносно невисокою вартістю, чудовою довговічністю, надійністю та простотою монтажу. Використання металевого штакетника дозволяє отримати класичний варіант огорожі, що має всі ці переваги.

Останнім часом метал з різними покриттями все частіше використовується для заповнення огорож як у приватному домобудуванні, так і навколо громадських та виробничих будівель. Це пов'язано з поєднанням відносно невисокої вартості з тривалим терміном експлуатації металу, який ще збільшується при використанні різних антикорозійних покриттів, що наносяться на його поверхню.

Найчастіше для будівництва огорож використовується кольоровий профнастил. Однак далеко не всіх господарів приваблює суцільна непрозора стіна довкола ділянки. Паркани з металевого штакетника поєднують у собі традиційну прозору для погляду конструкцію з усіма перевагами металевих огорож.

Основні переваги огорож з металевого штакетника:

• Довговічність. Виробники дають щонайменше двадцятирічну гарантію на цей матеріал;
• Міцність. Такий паркан складно зламати без спеціального інструменту. Крім того, через нього набагато важче перелізти, оскільки верхні краї планок досить гострі;
• Відсутність обслуговування. На відміну від дерев'яного штакетника, металевий не треба захищати від грибка та гнилі, регулярно фарбувати та ремонтувати;
• Простота монтажу. Для зведення такої огорожі не треба залучати будівельну техніку, як у випадку із залізобетонними огорожами, або бригаду помічників, як при монтажі профнастилу. Всі роботи можуть бути виконані навіть однією людиною;
• Низька вартість. Ціна зведення металевого паркану звичайно вища, ніж дерев'яного. Але тривалий термін служби та відсутність витрат на експлуатацію роблять його цілком економічним варіантом огородження ділянки;
• Невисока парусність. Наявність просвітів між планками багаторазово знижує вітрове навантаження. Це дозволяє не зводити стрічковий фундамент, як у випадку суцільних огорож, а зміцнити бетоном тільки стовпи.

Матеріал металевого штакетника.

Основою виготовлення штакетника служить сталевий прокат товщиною від 0,4 до 0,7 (мм). Для того щоб зробити оцинкований штакетник на його поверхню гальванічним способом наноситься шар цинку або алюцинка. Останній склад є новітньою розробкою в галузі корозійного захисту та містить приблизно рівні кількості цинку та алюмінію та близько 2% кремнію.

Після нанесення цинкове або алюцинкове покриття піддається пасивації — на ньому створюється найтонший шар оксидів, який має підвищену корозійну стійкість. Для поліпшення адгезії полімеру на цинкове покриття наносяться спеціальні грунтовочні склади.

Полімерне покриття.

Останнім на поверхню штакетника наноситься полімер, аналогічний тому, що застосовується під час виробництва профнастилу та металочерепиці. Він стійкий до впливу атмосферної вологи, сонячного випромінювання та перепадів температур. Виробники дають гарантію на таке полімерне покриття від 20 до 50 років.

Полімерне покриття може мати різні кольори відповідно до стандартної палітки кольору RAL. Досить велика кількість кольорів дозволяє гармонійно вписати паркан у навколишній ландшафт.

Полімер може наноситися як на всю штакетину, так і тільки на зовнішню сторону. В останньому випадку внутрішня сторона зазвичай фарбується захисною фарбою. Штакетник з одностороннім покриттям трохи дешевше, проте термін служби фарби менший, ніж у полімеру.

Формування профілю та розміри.

Для виробництва штакетника листову сталь нарізають на смуги певної ширини і профільують на спеціальному обладнанні прокатному для надання виробу певної жорсткості. Спочатку вироблявся штакетник двох видів: М-подібний та П-подібний (прямий та трапецієподібний). Він має 4 ребра жорсткості.

Число ребер жорсткості в цих моделях може сягати 16. Майже всі є варіаціями традиційного профілю. Збільшення міцності досягається за рахунок суміщення 2-х П-подібних вигинів в одній штакетині або за допомогою додаткового дрібного профілювання плоскої частини.

Бічні краї виробу можуть бути завальцованими. Це не тільки покращує зовнішній вигляд і підвищує міцність виробу, але й забезпечує безпечну експлуатацію. Незавальцовані краї досить тонкі, і про них можна поранитися за необережного руху або різкого удару.

Види штакетника.

Існують два варіанти заповнення парканів: одностороннє та двостороннє.

• Одностороннє. При односторонньому заповненні штакетини розташовуються тільки із зовнішнього боку тятив з кроком близько 50 (мм). Конструкція що виходить, прозора для погляду в будь-якому напрямку.
• Двостороннє. При двосторонньому заповненні планки кріпляться з обох боків тятив у шаховому порядку. Така схема дозволяє отримати практично непрозору для погляду, але проникну для повітря конструкцію. У порівнянні з огорожею з профнастилу вона має не тільки оригінальніший зовнішній вигляд, але й значно меншу парусність. Це дозволяє огорожі витримувати значні вітрові навантаження навіть за відсутності суцільного фундаменту.

Зовнішній вигляд.

Так як несуча конструкція універсальна, а для фарбування планок використовується стандартна палітра RAL, можна комбінувати штакетник із профнастилом, зробивши частину огорожі абсолютно непрозорою. Такі суцільні ділянки зазвичай встановлюють біля лазні та санвузла.

Для поліпшення зовнішнього вигляду багато виробників пропонують використовувати спеціальні планки або ажурні грати, що монтуються вище штакетника. Можливе також встановлення у верхній частині паркану ковано-зварних декоративних панелей.

Паркан із металевого штакетника дозволяє поєднати традиційний сільський стиль із сучасною надійністю та довговічністю. Така конструкція довго радуватиме око, і захищатиме ділянку від непроханих гостей.